- Конституція стаття 5: ПРАВО визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. -

неділю, 30 квітня 2017 р.

КОНСПЕКТ ВИСТУПУ НА БІЗНЕС-ФОРУМІ 10 листопада 2016р

Голова Конгресу громадських об’єднань України Бугаєць Михайло Йосипович:
До великого та середнього промислового,
аграрного і торгового українського бізнесу.
В сьогоднішні часи – часи партійно-олігархічної системи так званого «управління» − чесному великому бізнесу час керуватися інстинктом самозбереження і задля самопорятунку єднатися.
Колишньою компартійною номенклатурою в змичці з організованим криміналом (людьми, які можуть лише брати і нічого не віддавати) – узурпацією, нахабством і шахрайством була створена грабіжницька партійно-олігархічна СИСТЕМА управління Державою:
− при якій і по вині якої відбулось дві революції і загинула небесна сотня героїв;
− при якій і по вині якої уже два роки йде війна та вже загинули і покалічені десятки тисяч українців і
− при якій і по вині якої посилилось північно-східне насильницьке зовнішнє управління Україною в суперництві з західним фінансовим зовнішнім управлінням.

Управлінські структури СИСТЕМИ вже стають тільки виконавчою структурою чужої волі, і чесний бізнес рано, чи пізно буде поглинутий значно потужнішим брудним олігархічним (фактично вже не українським) капіталом, а той, в свою чергу, − капіталом транснаціональних банків, які активно надають позики Українській державі. Так ми можемо втратити і свою державність і свою національну ідентичність.
Ми маємо усвідомити, що практично всі олігархи не мають наміру жити в розореній ними Україні – у них вже підготовлені «хатинки» в Підмосковʼї та в благополучних країнах Європи і Америки і там вже навчаються і живуть їхні діти. І награбовані капітали вони виводять в оффшори і платять в бюджет України лише символічні податки.
Як злочинець-комірник, щоб уникнути кримінальної кари за крадіжку, підпалює комору,− так олігархат, незалежно від «північно-східної», чи «західної» орієнтації, свідомо здійснює
повне знищення залишків нашої економіки і, як наслідок, здійснює ліквідацію нашої
державності, щоб убезпечити свій нелегітимно нажитий капітал від загрози націоналізації.
Немає держави – немає її ні як позивача, ні як відповідача.
А бездержавний народ – безправне, безпорадне стадо рабів.
Зубожіння українців і їх постійна проблема вижиття, поступове перетворення їх на
голодних і холодних рабів, сповільнює економічний розвиток країни через зникнення покупця – як необхідної ланки в кільці обігу коштів ринкових відносин.
В свою чергу, це призвело до катастрофічного скорочення населення від 53,4 до 37,5 мільйонів (разом з втратою населення Криму і частини Донбасу), а наступне запровадження безвізового режиму стимулюватиме еміграцію талановитої працелюбної молоді до цивілізованих країн, що є вагомим фактором втрати надії на майбутнє національне відродження.
Це і є «досягнення» партійно-олігархічної СИСТЕМИ.
 Але! Попереду вже голодної і злиденної України маячить привид втрати найвищої цінності – основи буття народу, його виключної власності – ЗЕМЛІ − у разі прийняття Верховною Радою олігархічних депутатів антиконституційного Закону про ринок Землі. От тоді ми 100-відсотково перетворимося на неукраїнську, населену рабами латифундію.
ТІЛЬКИ УСВІДОМЛЕННЯ СМЕРТЕЛЬНОЇ ЗАГРОЗИ МОЖЕ ОБ’ЄДНАТИ НАЦІЮ.
Якщо всі ми: ліберали, комуністи і націоналісти; капіталісти і пролетарі; люди різних національностей, віросповідань і поколінь, не усвідомимо, що ми потрібні самі собі лише в Україні, що лише тут ми вдома – різні, але «свої» і захищені своєю державою.
В українців немає іншої батьківщини. Ми можемо стати вигнанцями НА НАШІЙ ВЖЕ НЕ СВОЇЙ ЗЕМЛІ. ВСІ. БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ.
Маємо зробити висновок:
БЕЗ ЗАМІНИ ПАРТІЙНО-ОЛІГАРХІЧНОЇ СИСТЕМИ СИСТЕМОЮ РЕАЛЬНОГО НАРОДОВЛАДДЯ, ПРИЙНЯТНОЮ ДЛЯ ВСІХ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ −
У НАС НЕ БУДЕ МАЙБУТНЬОГО!!
За 25 років незалежності, чинною Системою не задекларовано жодного документу про розбудову власними зусиллями національної Української Держави,− зате декларацій про входження до різних міжнародних об’єднань, договорів і інституцій − хоч відбавляй і одна від другої «успішніша» та безрезультативніша.
До 3,5 млн. працюючих, які одержують зарплату від народного бюджету (освіта, медицина, культура, армія, силові структури, державні службовці і тд.) входить більше 900 тисяч чиновників і їх обслуги, з яких, близько 400 тисяч держпосадовців, які складають систему управління державою. На вершині цієї піраміди стоять найвищі державні посадовці, які свавільно узаконили себе чинною Конституцією, як «еліту» і владу над єдиним носієм і джерелом влади (!?).
Хіба може сьогодні бізнес, де в активній економіці працює лише до 4 мільйонів чоловік, утримувати цю велику забюрократизовану партійно-олігархічну Систему управління, основним інструментом управління якої є «палки в колеса» заради витискання хабарів?
За відсутності нашого організованого спротиву, за 25 років зусиллями цієї СИСТЕМИ незалежна Україна доведена до прірви.
Об’єднання громадсько-політичних, профспілкових та інших патріотичних сил, в числі яких і Конгрес громадських обʼєднань України, виконуючи волю Майдану і революції гідності, бачить своїм першочерговим завданням зупинення сповзання України до прірви і
в подальшому − в розбудові Держави національного солідаризму.
Механізм повної заміни Системи має бути еволюційний і конституційний, і його, за вимоги організованого громадянського суспільства, через «не хочу» має прийняти чинна Система,− бо це є реальний шлях виходу із всіх тупиків, до яких вона нас завела.
Щоб це не спричинило детонацію громадянської війни − зміна Системи повинна відбутися в рамках і за участі чиновників самої партійно-олігархічної Системи в переговорах по пошуку компромісів у правах на власність та у відносинах між усіма прошарками суспільства, що має бути відображене і закріплене в Народній Конституції України (проект якої вже розроблений і має бути покладений в основу переговорів про становлення основ національного примирення).
Для Спасіння Держави (важливо!!) потрібне обʼєднання інтелектуальних сил і бізнесу – бо без матеріального забезпечення процесу політичних перетворень, дії інтелектуалів не досягнуть мети. Завдання інтелектуалів – сформувати державну еліту, сформулювати стратегічну мету і накреслити шлях її досягнення, а чесний бізнес виробничий, аграрний і торговий – покликані історією відродити економічно потужну Україну. Одне без другого безсиле.
Олігархат відійде в минуле і розчиниться у великому бізнесі, а Систему, яку він створив, громадянське суспільство уже в найближчий час замінить на громадсько-державну
Систему національного солідаризму.
Усвідомлюючи вагому роль бізнесу, як рушія економічних перетворень, які, в свою чергу, залежать від майбутньої державної політики − запрошуємо бізнес до співпраці задля гармонізації економічних і політичних процесів задуманих перетворень.
Від імені об’єднаних громадсько-політичних сил –
Голова Конгресу громадських обʼєднань України проф. М.Бугаєць
м.Київ, вул..Гончара,33 Email:sgo_kongres@ukr.net


Джерело: ГРОМКОЗАК

Немає коментарів:

Дописати коментар