- Конституція стаття 5: ПРАВО визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. -

неділя, 30 квітня 2017 р.

БЕРЕЖІМО ЗЕМЛЮ, БО ЛИХО НАМ БУДЕ

В 1961 році Микита Хрущов відвідав США і побував в фермерських господарствах. Тоді ми дізнались, що завдяки хімізації сільського господарства там кукурудза виростає до 3 метрів висотою, урожаї зерна і силосної маси дає в 2-3 рази вищі ніж в наших колгоспах (фото Хрущова на тлі 3-метрової стіни кукурудзи облетіло всі наші газети), а продуктивність праці в фермерських господарствах в рази вища (в фермерських господарствах США тоді було задіяно всього близько 3% населення.)
Ленінське визначення «світлого майбутнього» було таким: «Комунізм є радянська влада плюс електрифікація всієї країни»; Хрущов вніс доповнення: «плюс хімізація сільського господарства». І розгорнулось будівництво хімічних заводів з виробництва добрив і ядохімікатів. «Догнать і перегнать Америку» − цей лозунг актуальний і дотепер.

Зараз стан нашого с/г близький до американського 1961 року – хімічна прополка гербіцидами витіснила ручну прополку (втрата робочих місць); вдосконалення зернозбиральної техніки вже не потребує доочистки і сортування зерна на токах (втрата робочих місць); знизився попит на техніку для токів (втрата робочих місць виробниками техніки); зникли причіпні комбайни, які обслуговувались трактористом, комбайнером і помічником комбайнера; (втрата робочих місць); досконала, надійна і високопродуктивна техніка не потребує великих ремонтних майстерень (втрата робочих місць); потужні трактори з комфортабельними кабінами в поєднанні з широкозахватними комплексними агрегатами за один прохід можуть здійснювати одночасно культивацію, посів, і внесення добрив – гідравліка і ніяких «причіпних» та малих тракторів (втрата робочих місць); спеціалізація господарств в тваринництві і птахівництві здійснюється на базі великих автоматизованих індустріальних комплексів, в яких задіяно мінімум працівників (також втрата селянами робочих місць) і т.д. Цей процес невпинний і незворотній.
Зараз продуктивність праці в сільському господарстві США досягла фантастичних розмірів – в с/г зайнято менше 1% населення і в статистиці ця соціальна група не виділяється окремо, а входить в графу «інші» («прочіє»). Те ж саме буде і у нас. Ми приречені цей шлях пройти, але його слід пройти не за рахунок знищення «зайвих людей», як це робить чинна неукраїнська влада.
А знищують нас з ряду причин, головною з яких є те, що за діючою Конституцією ми є власниками природних багатств і в першу чергу – землі. Без згоди всього народу ніхто не може відібрати у нас землю.
Щоб змусити нас дати цю «згоду» нас заганяють в глухий кут.
Над нами нависла загроза повного фізичного знищення: голодомором, холодомором, розвалом системи охорони здоровʼя, безгрошівʼям (що позбавило нас більшості конституційних і людських прав). Неукраїнська ворожа влада підбирається до основи-основ – готується відібрати у нас ЗЕМЛЮ за схемою, яка була відпрацьована Йосипом-ізраїльтянином на древніх єгиптянах:
«Для чого нам гинути перед очима твоїми і нам і землям нашим? Купи нас і землі наші за хліб, і ми з землями нашими будемо рабами фараонові, а ти дай нам збіжжя, щоб нам бути живими і не померти, і щоб не опустіла земля. І купив Йосип всю землю Єгипетську для фараона, тому що продали єгиптяни кожен своє поле, бо голод зморював їх. І дісталась земля фараону. І народ він зробив рабами від одного кінця Єгипту до другого». [Буття 47 (19-21)].


Єгиптян попередньо позбавили власності: срібла (грошей) за хліб, потім домашніх тварин за хліб, потім землю за хліб і перетворили їх на рабів за хліб. (Ветхий завіт, Буття глава 47);

Нас також вже майже повністю позбавили загальнонародної власності, надбаної важкою працею попередніх поколінь: «приватизували» за наші «ваучери» заводи, фабрики, шахти, електростанції (далі самі перераховуйте) нашими руками розвалили колгоспи і підібралися до природних багатств, в першу чергу, до землі: знецінили гроші (попередньо позбавивши працездатних людей робочих місць) організували нам війну, як фактор, стримуючий повстання – садистськи нас виснажують і вже чекають, коли ми самі (як єгиптяни) продамо землю і попросимось в рабство.
Національне багатство України забезпечує право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, на соціальний захист, зокрема, у разі непрацездатності та безробіття.
(Закон УРСР Про власність від 14.10. 1992 р N 2690-XII)
Звідси випливає, що поки ми володіємо національним багатством, доти ми маємо джерело забезпечення соціального захисту: повноцінну заробітну плату, яка нам забезпечує не лише відтворення робочої сили, але і забезпечує повноцінний фізичний і духовний розвиток всієї сімʼї, дозвілля, можливість займатися улюбленою справою, медичне страхування, безоплатну загальну, (а на конкурсній основі безоплатну вищу) освіту і стипендію; достойну пенсію і ряд інших благ.
РАБСТВО ПОЧИНАЄТЬСЯ З ВТРАТИ ВЛАСНОСТІ
Ви зустрічали де-небудь коня-пенсіонера, корову-пенсіонерку, свиню-пенсіонерку, чи гуску-пенсіонерку?
Я бачив, як корову, в якої за старістю вичерпався дійний період − з жорстоким скручуванням хвоста і побиттям, по похилій площині пхали в кузов грузовика, щоб відвезти на забій. Плакала ламаючи руки, власниця корови, ревіли діти, плакала корова. Але «пенсії» вони їй не призначили – тварин утримують, доки мають з них зиск. Коли не стало роботи для коней – їх вирізали. Черга за безробітними – “зайвими” людьми.

Доки ми, за Конституцією, є ВЛАСНИКАМИ національних багатств – ми маємо джерело забезпечення: власність на землю, на надра, на засоби виробництва. (Заводи, фабрики, колгоспний реманент у нас видурили і знищили, але це ми можемо відбудувати з нуля – нам це не вперше). Як тільки у нас видурять останнє (невідбудовне!) – ЗЕМЛЮ – ми для олігархів перестанемо відрізнятися від свійських тварин.

А який їм зиск з непрацюючих? І це стосується не лише пенсіонерів, а й тієї маси безробітних, які вже є і далі їх буде все більше через подальшу приватизацію і знищення державних підприємств та запровадження новітніх безлюдних технологій, автоматизації і механізації процесів у всіх сферах економіки.

Влада зараз робить все, щоб увійти до нас в довіру і видурити у нас ЗЕМЛЮ. Субсидія – це чергова корупційна схема присвоєння коштів позики міжнародних банків. Субсидію дають не нам – її дають олігархам, – власникам наших надр, наших транспортно-розподільчих мереж та інших багатств. Коли б субсидія видавалась людям на руки, то вони б розпорядились нею ефективно – утеплили будинок, купили економний обігрівач… Пережили б одну-дві зими в прохолодній квартирі, але надалі би забезпечили собі і державі суттєву економію. Але олігархам це не вигідно – їх цікавлять швидкі прибутки, які їхньою приватною державою кладуться їм просто до кишені, а на нас вішаються державні борги.  (Аргентина була житницею світу, а після того, як втратила землю за державні борги – стала жити впроголодь, бо зараз приватні власники землі експортують зерно в країни, які закупляють зерно дорого − тому ціни на хліб значно виросли.)

Для забезпечення сприятливих умов для викупу землі вірні слуги олігархів організували чергову шахрайську схему централізаціївлади під кодовою назвою «децентралізація».

Перевіримо. В нашому Павлоградському районі від радянських часів і до «укрупнення» 2015 року налічувалося 13 сільрад на 33 сіл і хуторів.
На виборах 1987 року найменша чисельність депутатів сільради була 25 душ. На 13 сільрад – 25х13=325 депутатів;
За законом про вибори 1994 року найменша чисельність депутатів сільради була 15 душ. На 13 сільрад – 15х13=195 депутатів;
За законом про вибори в обʼєднаних територіальних громадах (ОТГ) 2015 року чисельність депутатів одної ОТГ буде 26 депутатів.
На 3 ОТГ – 26х3=78 депутатів на колишні 13 сільрад! Представництво народу в сільських радах порівняно з 1994 роком зменшилось в 2,5 рази, а порівняно з 1987 роком − більше, ніж в 4 рази. І це називають «децентралізацією»?? Вони нас вважають за дурнів, брешуть ввічі і зневажають.

Зменшення представництва народу в радах призводить до:
1) зменшення можливості депутатського контролю за використанням наших природних багатств і коштів бюджету;
2) в кулуарній обстановці легше організувати прийняття радою злочинних корупційних схем – більша частина складу такої ради буде «своя» номенклатурна (народ у нас звик обирати номенклатуру!), а небажаних для олігархату депутатів є безліч способів нейтралізувати: від дачі хабара − до залякування і навіть до вбивства (при великій чисельності депутатів це зробити набагато складніше, особливо, коли опозиція обʼєднана).

Всі ці дії неукраїнської влади є підготовкою до викуплення нашої землі.
Багато з наших власників земельних паїв уже розминають гаманці, щоб якось вмістити гроші від продажу землі, не тямлячи, що гроші швидко відберуть через чергові корупційні схеми (штучну інфляцію, спеціальні платежі, податки, тарифи і т.д. – шахраї скорі на видумку), − а джерело соціального захисту нас, наших дітей і внуків − буде втрачене назавжди. І нащадки в цьому звинуватять нас.

І персонально до Людмили Ф. з с. Кочережки.
Люда! Ти хочеш продати землю, бо тобі треба вивчити доньку. Зрозумій: освіта в сучасній олігархічній державі – це той же лохотрон – замість потрібних знань, ви отримаєте непотрібний диплом. Він непотрібний з трьох причин:
перша – за хабарі на екзаменах потрібних фахових знань твоя донька не отримає;
друга – за олігархічної влади, яку ви вперто обираєте − робочих місць за спеціальністю не буде, бо наша економіка олігархами для того й знищується, щоб полишити нас роботи, як єдиного джерела добробуту і змусити продати їм землю;
третя – наша «освіта» за кордоном ОСВІТОЮ не визнається − тому, чи у нас, чи за кордоном нашим дітям і онукам «освіта» світить лише на некваліфіковану працю (і то, кому пощастить).
А земля нас прогодує і врятує.
СЕЛЯНИ! БЕРЕЖІТЬ ЗЕМЛЮ, БО ЛИХО НАМ БУДЕ!
Володимир Степаненко,
член ради Конгресу громадських обʼєднань України.


Джерело: ГРОМКОЗАК

Немає коментарів:

Дописати коментар