- Конституція стаття 5: ПРАВО визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. -

середу, 27 вересня 2017 р.

Маніфест Об’єднаних громадсько-політичних сил України (ОГПС) за демократичну зміну системи олігархічно-партійної диктатури громадсько-державною системою національного солідаризму

Хвороба, яка паразитує на живому тілі, його знесилює і убиває.
 На тілі України паразитує олігархія, а хворим тілом України є ми з вами – її громадяни.
Цюю «хворобу» ми відчуваємо власним головним болем, власним розпачем, отримуючи зарплату (чи пенсію); а потім платіжку за газ; купуючи «роттердамське» вугілля Ахметова, чи його (нашу, ним привласнену) електроенергію; чи лягаючи на операцію…

Та навіть коли ми ляжемо в труну і заспокоїмось – наші рідні отримають проблеми навіть від нашої смерті: сам похорон, оформлення спадку – вимагають шалених трат коштів, міцних нервів і стійкої психіки.
Оформивши спадок, можемо отримати податок на нерухомість, яку треба утримувати, але неможливо продати – бо немає платоспроможного покупця…
А навколодержавні фірми-паразити вже чатують на продаж нам непотрібних в нормальній державі довідок, дозволів, експертиз, ліцензій, сертифікатів, кадастрових номерів, та інших подібних папірців − без яких нам не дають дихнути… а банки − через рекламу, SMS, банкомати – лагідно пропонують нам кредитне рабство.
Замість того, щоб боротись за свої права, за свою землю, підприємливі, працелюбні громадяни шукають щастя за межами Батьківщини; будівники Соціалістичної України з мізерними пенсіями без нормального харчування, без медичного обслуговування, окрадені, вдягнені в жебрацький «секонд», морально надломлені – мовчки вимирають.
В цивілізованому світі це називається геноцидом.
Так далі жити не можна.
Система олігархічно-партійноі диктатури (ОПД)
постала із радянської системи диктатури партійної номенклатури підневільному народу від його ж імені. Стара номенклатура підготувала і здійснила «пєрєстройку» − заміну соціалістичного ладу –
капіталістичним; об’єднавшись з відвертим криміналом, в 1986 році закріпила новий лад «Конституцією влади рад».
Радикально скоротивши чисельність депутатів в радах місцевого самоврядування (на сьогодні – в 10 разів!) і через вибори за партійними списками лише своїх спільників (в т.ч. до Верховної Ради), власники партій відсікли можливих представників народу від влади і отримали через узурповані ради доступ до розпорядження загальнонародною власністю, розробили шахрайські схеми пограбування, породили олігархат і успішно дограбовують народні багатства.
Грабіжники, усвідомлюючи себе злочинцями, через страх втрати награбованого в результаті конфіскації, реприватизації, націоналізації, помсти – не вкладають капітал в розвиток української економіки.
Цим людям страшно жити в пограбованій країні, тому вони вивозять за кордон награбовані капітали, щоб жити в благополучних державах за рахунок депозитів, або інвестицій в чужу економіку − де гарантовано матимуть джерело добробуту, захист і спокій.
Як злочинець-комірник, щоб уникнути кари за крадіжку, підпалює комору, − так олігархат свідомо здійснює повне знищення залишків нашої економіки і, як наслідок, здійснює ліквідацію нашої державності, щоб убезпечити свій нелегітимно нажитий капітал від загрози націоналізації.
Немає держави – немає її ні як позивача, ні як відповідача.
А бездержавний народ – безправне, безпорадне стадо рабів.
Що робити?
За відсутності контролю і опору з боку народу (власника багатств) − злочинці від вседозволеності і безкарності в ражі грабежу так наслідили нелегітимністю «приватизації», що це можна кваліфікувати, як злочинне привласнення народного добра, що дає нам достатньо правових підстав до повернення в правове поле, конфіскації награбованого і покарання винних.
АЛЕ.
За нашої участі в виборах за навязаними олігархами правилами, за навязаними нам виборчими комісіями з їхніми «підрахуями» − нас «втемну» зроблено співучасниками творення цієї руїни.
Єдине, що виправдовує нас – це те, що практично всі закони, повʼязані з виборами − створені з грубими шахрайськими порушеннями чинної Конституції і загальноприйнятих принципів права не проходили всенародного обговорення та затвердження референдумом.

І ТОМУ.
Щоб не спричинити такої бажаної ворогам України громадянської війни, Об;єднані громадсько-політичні сили України повинні здійснити демократичну революцію прийняттям нової редакції Народної Конституції, як розгорнутого проекту держави на принципах національного солідаризму, це:
− багатоукладна економіка;
 − конституційний консенсус між усіма соціальними групами і прошарками суспільства;
– забезпечення надійного захисту території держави, свого народу та традиційного укладу життя українців від зовнішніх і внутрішніх посягань;
−принцип гуманізму захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і реалізацію своїх здібностей.
 − принцип справедливості – це дотримання законів усіма громадянами, від рядового громадянина − до президента і рівної, невідворотної відповідальності за їх порушення.
В цій системі структуризація і юридична формалізація територіальних громад забезпечить тотальний контроль діяльності всіх управлінських структур і суспільство отримає внутрішній антикорупційний імунітет. В структурованому по вертикалі і по-горизонталі суспільстві – кожен громадянин отримає право і можливість особисто впливати на перебіг подій. Шлях, який Швейцарія проходила кілька століть – ми можемо пройти за 5-25 років − якщо ми будемо наполегливі в досягненні мети.
В цій системі соціалісти можуть не насиллям, а на добровільних засадах організовувати народні підприємства (кооперативи); ініціативні люди можуть розбудовувати приватні підприємства, чи працювати одноосібно (і не будуть розкуркулені); владні структури держави будуть зобов’язані ефективно управляти державними підприємствами, раціонально використовувати природні ресурси, примножувати і зберігати загальнонародні багатства.
Та частина суспільства, яка схильна до паразитизму і злочину – буде стримуватись  загрозою  невідворотного  і  жорсткого  насилля (законно і справедливо), що зробить утратним використання злочину, як інструменту досягнення мети.

Для досягнення безкровно цієї, всім прийнятної мети треба:
 1) здійснити широку амністію злочинним статкам на умовах створення за державним замовленням приватних підприємств без зміни власника (згідно державного плану розвитку економіки);
 2) здійснити безумовне повернення в загальнонародну власність природних монополій та підприємств базових галузей економіки (від цін на продукцію яких залежить фінансова стабільність держави), без конфіскації одержаних прибутків від їх незаконної експлуатації, при поверненні цих коштів з «офшорів» і використання за умовами п1;
 3) повернути в загальнонародну власність земельні ділянки власників паїв з компенсацією їх вартості коштами з державного бюджету за умови об’єднання їх площ і створення кооперативних господарств з додатковим державним пільговим кредитуванням.
 4) Головним інструментом досягнення консенсусу є переговори, а критерієм − моральність компромісів.
Для реалізації цих амбітних намірів:
Об’єднані громадсько-політичні сили повинні:
 − сфрмулювати і донести до широких мас ясну і прийнятну для всіх класів і прошарків суспільства мету та підвести під неї ідеологію, яка має стати матеріальною силою (людським і грошовим ресурсом);
 − розширити підтримку мільйонами прихильників (в тому числі рівнове-ликими олігархам підприємцями-патріотами) створену організацію ОГПС до появи сили, яка переважить силу грошей непримиренних твердолобих олігархів і доб
ється перемоги на справедливих демократичних виборах за новою Конституцією;
 − забезпечити з боку ООН та учасників будапештського меморандуму (США, Англія) спостереження дотримання всіма учасниками процесів демократичних стандартів та забезпечити реальні гарантії безпеки від зовнішнього втручання в наші внутрішні справи недружніх Україні сил, а також нейтралізувати можливість збройного нападу з боку російського агресора (як то воєнним втручанням Росії були зупинені процеси відсторонення Майданом Гідності криміналу від влади).
Ми зобов’язані врахувати всі прорахунки і помилки попередніх спроб скинути іго олігархічно-партійної диктатури і встановити демократичним шляхом таку систему народовладдя, яка зможе забезпечити суспільне примирення, розвиток і благополуччя.
Сила ідеї добра і справедливості незборима.
Перемога буде за нами!

Центральний Комітет ОГПС України

Немає коментарів:

Дописати коментар